Get all 51 Robustfellow releases available on Bandcamp and save 50%.
Includes unlimited streaming via the free Bandcamp app, plus high-quality downloads of Azimut - NUN, Wolverine Blues - Black Pearl [RFD #4], Hollow Sun - Desert Ramble [RFD #3], Thank You Iceland - Ruins [RFD #2], Azimut - Stuma, Azimut - 30°, Celophys - Wulong, Love'n'Joy - Half Home, and 43 more.
1. |
Весь світ перед нами
04:13
|
|||
Весь світ перед нами
Примарні шляхи кличуть нас за собою
Шукати нового, незнаного досі
Зібравшись із духом, придушивши тривогу
Ми поринаємо в непізнаний простір
Весь світ перед нами, як на долоні
Що варто чекати від тієї дороги
Що нам принесе цього шляху подолання
Дізнатись можем тільки рушивши нею
І досвід її хай здобутком нам стане
Весь світ перед нами, як на долоні
Подорож та куди приведе нас?
Дізнатись ми зможем лиш пройшовши цей шлях
Чи буде кінець його осяяний світлом
Чи вкриє нас крилам мороку птах
|
||||
2. |
Поля Камбоджі
04:12
|
|||
Поля Камбоджі
Покинуті міста Камбоджі, всі пішли на поля
Зрошена кров'ю хмерів стогне земля
Дії під впливом ілюзій гучніше тисячі слів
На алтар утопії кинуто сотні життів
День настав чорніше ночі
Всіяні трупами поля Камбоджі
Доля всього народу в руках у кількох родин
Майбутнім керує Брат номер один
Антинародну владу змінив тоталітарний режим -
Той хто убив дракона і сам став ним.
День настав чорніше ночі
Всіяні трупами поля Камбоджі
|
||||
3. |
Доторкнутися до зірок
04:56
|
|||
Доторкнутися до зірок
Наші мрії поволі з роками згасають
Поступаючись місцем похмурим думкам
Місця їм у дорослому світі немає
В цьому світі немає місця дивам
І нехай земна твердь під ногами
Не дає зробить в небо крок
Та все ж ми хотіли б руками
Доторкнутися до зірок
Щиро мріяли підкоряти вершини
Бути ближче до неба прагнули ми
Але наш час пройшов, і так не вдалось нам
Відірвати себе від землі
І нехай земна твердь під ногами
Не дає зробить в небо крок
Та все ж ми хотіли б руками
Доторкнутися до зірок
Лиш згадку про них
Ми залишимо з собою
|
||||
4. |
Відголоски Великої битви
04:00
|
|||
Відголоски Великої битви
Чорний крук літа над тим місцем
Де дві сили могутні зійшлися в кривавому бою
Де з сталевою волею люди
Перед смерті обличчям стояли без страху стіною
Відголоски великої битви чути понині
У тій битві запеклій кров лилась рікою
І поки зброю міцно тримала рука
Не спинялась вона і все більше і більше
Поле бою встеляли загиблих тіла
З того часу цей день пам’ятають всі люди
Хто правий був, хто винний сперечаються жваво
А тих воїнів, що в битві тій билися люто
Їхні ж рідні онуки навіки прокляли
Відголоски великої битви чути понині
|
||||
5. |
||||
Дволикий
Двоє людей з одним тілом
Щоденна важка боротьба
За повний контроль над свідомістю
За межею добра і зла
Хтось смикає тихо за нитки
сховавшись в моїй голові
Я свої не контролюю вчинки
моя свідомість не належить мені
Не знаю ким був я учора
Ким завтра я буду не знаю
Я навіть не знаю вже хто я
В лабіринті свідомості сліпо блукаю
|
||||
6. |
||||
Королівство зачинених брам
Зведені на кістках
похмурі фортеці
мов крихкі міражі , що споруджені
на могилах реальних людей
Мільйони знедолених
без прав і свобод
у неволі в тиранів
до кінця своїх днів
Звідси нікому не вибратись
зачинені тут назавжди
до скону прожити в неволі
у страху за своє життя
За непокору
в'язниці і страти
і не сховатися
і марно тікати
Давно тут забули про волю
міцно стискає залізний кулак
ціла країна стала тюрмою
з якої не вийти ніяк
Мільйони людей
під тотальним контролем
кожен крок їх відстежує
всюдисущій жандарм
як би не намагалися
не втекти їм ніколи
з королівства зачинених брам
|
||||
7. |
||||
Країна ментальних калік
Чи бачив ти, як зріє брехня?
У людських серцях як надія гниє.
Ми не вірим нікому і навіть собі
Ми не знаємо щастя, в нас байдужість живе.
Цю країну зжирають власнії діти
Так важко здолати ворога в собі.
Ми прагнемо щастя, та воно не в асфальті
Бо є різниця, хто ми такі
Надія на зміни
Далека примара
Прийми це, просто змирись
З цими людьми
Годі чекати
Що тут буде краще
хоча б колись
Розчарування натовпами зомбі
Каміння у ближнього - ось їх ідеал.
Самих себе ми загнали у пастку
Рука вибирає потрібний канал.
Трагічну історію не переписати
Ми самі собі укорочуєм вік
Немає надії на співгромадян
В країні ментальних калік
|
||||
8. |
Лещата
04:41
|
|||
Лещата
Знерухомлене тіло
У залізних обіймах лещат
і не вирватись з них
як би не намагався
І дедалі більше
стискають вони
хто потрапив у них
назавжди в них зостався
У них
затиснутий намертво
У них
застряг назавжди
І вже
нема вороття
І з них
не звільнитись тобі
Не один ти такий
таких є багато
хто потрапив до них
кого не врятувати
Бо дедалі більше
стискають вони
хоча і невидимі
ті лещата
У них
затиснутий намертво
У них
застряг назавжди
І вже
нема вороття
І з них
не звільнитись тобі
Тут своя правда
свої порядки,свої закони
Усе це міцно затисло тебе
і ти не один
нас багато, нас мільйони
хто в цих лещатах життя проживе
|
||||
9. |
Дволикий
04:03
|
|||
Дволикий
Двоє людей з одним тілом
Щоденна важка боротьба
За повний контроль над свідомістю
За межею добра і зла
Хтось смикає тихо за нитки
сховавшись в моїй голові
Я свої не контролюю вчинки
моя свідомість не належить мені
Не знаю ким був я учора
Ким завтра я буду не знаю
Я навіть не знаю вже хто я
В лабіринті свідомості сліпо блукаю
|
||||
10. |
Ad Civitas Solis
05:06
|
|||
Ad Civitas Solis
Танцюй на кістках
Оскверняючи трупи ворогів
Не зупиняйся на шляху до мети
Смерть чекає невдах,
Усіх слабких і знедолених,
а пекло чекає таких як ти.
Підлетіть до Сонця, опалити крила,
Не боятись втратити усе
заради своїх мрій
Шлях до ідеалу потребує сили
Але бій з собою то є наш
найважливіший бій.
Що ти посієш,
Те і пожнеш, як прийде час,
Ненависті зерна дарма не кидай.
Май сміливість
Розірвати несвідомості пута,
Зазирни за своїх можливостей край.
Підлетіть до Сонця, опалити крила,
Не боятись втратити усе
заради своїх мрій
Шлях до ідеалу потребує сили
Але бій з собою то є наш
найважливіший бій.
Абсолютне щастя -
Це недосяжна мрія.
Це звичайна пастка
Для тих, хто вірить в казки.
Проживи життя так,
Щоб соромно не було.
Адже за свою долю
Відповідаєш ти і тільки ти.
|
||||
11. |
||||
Королівство зачинених брам
Зведені на кістках
похмурі фортеці
мов крихкі міражі , що споруджені
на могилах реальних людей
Мільйони знедолених
без прав і свобод
у неволі в тиранів
до кінця своїх днів
Звідси нікому не вибратись
зачинені тут назавжди
до скону прожити в неволі
у страху за своє життя
За непокору
в'язниці і страти
і не сховатися
і марно тікати
Давно тут забули про волю
міцно стискає залізний кулак
ціла країна стала тюрмою
з якої не вийти ніяк
Мільйони людей
під тотальним контролем
кожен крок їх відстежує
всюдисущій жандарм
як би не намагалися
не втекти їм ніколи
з королівства зачинених брам
|
||||
12. |
За небокрай
04:17
|
|||
За небокрай
Цей світ жорстоке місце
у небезпеці всі ті
хто сміє бути іншим
і в кого на меті
життя прожити вільно
та "жити" не дадуть
тому збирайся швидше
і вирушай у путь
Тобі тут не місце, та нехай
ти звідси хотів втекти, не зволікай
І коли сонце на небі зійде
то час в дорогу - тож вирушай
щоб птахом полетіть у вирій
за небокрай
Шлях той легким не буде
та ним ти мусиш йти
притулок щоб безпечний
на ньому десь знайти
щоб зміг ти жити вільно
тут "жити" не дадуть
тому збирайся швидше
і вирушай у путь
Тобі тут не місце, та нехай
ти звідси хотів втекти,не зволікай
І коли сонце на небі зійде
то час в дорогу - тож вирушай
щоб птахом полетіть у вирій
за небокрай
|
||||
13. |
||||
Маятник змінює вектор
У своїй рідні країні, неначе в тюрмі -
Все життя у неволі і невіриш,
Що колись це минеться.
Та всьому є кінець, і настане момент,
Коли сильна рука
Нарешті здригнеться.
Перейдено межі,
Не пробачать свавілля.
Досягнуто точки кипіння
Хитнулися шальки терезів,
Кулька випала на зайнятий сектор
Під гімни гучні незакреслених днів,
Маятник історії змінює вектор
Влада, що меж не має, сильно п'янить,
Заколисує,
Вводить вводить в оману.
Та історія вкотре переконує нас,
Що приходить кінець
Будь-якому тирану.
Перейдено межі,
Не пробачать свавілля.
Досягнуто точки кипіння
Хитнулися шальки терезів
Кулька випала на зайнятий сектор
Під гімни гучні незакреслених днів,
Маятник історії змінює вектор.
Cильна влада, слабі люди – це стандарт всюди,
Марно сподіватися на правосуддя,
Із січня до грудня – обіцянки путні,
Але простий народ же відчуває сутність...
Марно втікати, бо ментально за гратами,
За результатами маніпуляцій всі заплатимо,
Пора звикати, малятки, нові світові порядки.
Проте історія пам’ятає випадки,
Коли нарешті здригнулась сильна рука,
Коли таки назріває накал, і на тирана чекає нокаут.
Пора виходити зі стану безтями,
Час розставляє по місцям – це final countdown!
Вже не спиниш процес, розпочато війну -
Хвилі протесту знесуть усе на своєму шляху.
|
||||
14. |
Чорні ешелони
04:25
|
|||
Чорні ешелони
Далеко від дому,
Закутий в сибірські сніги,
За звичаї й мову,
Яких тебе вчили батьки.
Вирвати з корінням, знищити народ,
Кругова порука, Сюргюн, Ардахар Малєнькі робОт
Роз'єднані сім'ї
Холод спустілих домів
Розтрощені мрії
Руками бездушних катів
Вигнати з Едемського саду,
На весь народ кинувши тінь,
Втілити в життя лихий задум,
Розірвати зв'язок поколінь.
|
Robustfellow Kyiv, Ukraine
Robustfellow Prods. is an independent label based in Kyiv, UA. Growing beard since
2013.
Home to GREENMACHiNE [JP], Ethereal Riffian [UA], Shiva the Destructor [UA], BOMG [UA], Soom [UA], Celophys [UA], Eternal Elysium [JP] & more!
We're into creating diehard, hand-crafted limited edition items.
... more
Streaming and Download help
If you like Обрій (Obrij) - Обрій, you may also like:
Bandcamp Daily your guide to the world of Bandcamp